Публічне громадське обговорення проєкту професійного стандарту «Головний бухгалтер підприємства, що становить суспільний інтерес»

Відповідно до пунктів 15 та 16 Порядку розроблення, введення в дію та перегляду професійних стандартів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2017 року № 373 (із змінами), робочою групою підготовлено проєкт професійного стандарту «Головний бухгалтер підприємства, що становить суспільний інтерес», який підлягає публічному громадському обговоренню.

 

ПРОЄКТ ПРОФЕСІЙНОГО СТАНДАРТУ:

Головний бухгалтер підприємства, що становить суспільний інтерес

 

ВІДОМОСТІ ПРО РОЗРОБНИКА ТА КОНТАКТНІ ДАНІ ОСОБИ, ЯКА Є ВІДПОВІДАЛЬНОЮ ЗА РОЗРОБЛЕННЯ ПРОЄКТІВ ПРОФЕСІЙНИХ СТАНДАРТІВ:

Розробник: Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю

Контактні дані особи, яка є відповідальною за розроблення проєктів професійних стандартів: Кушнір Віктор Олегович, тел.: 0 800 337 101 (пункт 3 голосового меню), ел. пошта: standart@apob.org.ua

 

СТРОК І ФОРМА ПОДАННЯ ПРОПОЗИЦІЙ І ЗАУВАЖЕНЬ ТА ПРО СТРОК І СПОСІБ ОПРИЛЮДНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ОБГОВОРЕННЯ:

Пропозиції та зауваження приймаються до 25 травня 2025 року на електронну адресу (standart@apob.org.ua) відповідальної за розроблення професійних стандартів особи за запропонованою формою:

Положення проєкту професійного стандарту Пропонована редакція Обґрунтування запропонованих змін

 

РЕЗУЛЬТАТИ ОБГОВОРЕННЯ:

Довідка – «Головний бухгалтер підприємства, що становить суспільний інтерес».

Між Органом суспільного нагляду за аудиторською діяльністю та Агентством нагляду за аудиторською діяльністю Польщі підписано Меморандум про взаєморозуміння та співробітництво

08 квітня 2025 року між Органом суспільного нагляду за аудиторською діяльністю (ОСНАД) та Агентством нагляду за аудиторською діяльністю Польщі (Polską Agencją Nadzoru Audytowego, PANA) було підписано Меморандум про взаєморозуміння та співробітництво.

Подія відбулася під час пленарного засідання Міжнародного форуму незалежних регуляторів аудиту (International Foundation for Art Research, IFIAR) у Берліні, членами якого є ОСНАД та PANA.

Метою Меморандуму є розвиток взаємовигідного співробітництва, спрямованого на забезпечення взаємної підтримки інтересів cторін на національному та міжнародному рівнях. Відносини між ОСНАД та PANA будуватимуться на принципах рівності, допомоги, відкритості та прозорості.

Основні напрямки співпраці:

обмін досвідом та інформацією відповідно до чинного національного законодавства та нормативних актів Європейського Союзу,

участь в освітніх та тренінгових заходах, які будуть організовані обома сторонами,

координація діяльності в міжнародних організаціях, членами, учасниками або спостерігачами яких є ОСНАД та PANA задля захисту інтересів cторін на міжнародному рівні та посилення регіонального представництва,

інші узгоджені питання.

ОСНАД висловлює задоволення можливостями розвитку співпраці та впевненість, що укладений cторонами Меморандум про взаєморозуміння та співробітництво сприятиме подальшому розвитку наглядових інституцій в сфері аудиторської діяльності та зміцненню відносин між Україною та Польщею.

 

Інформаційне повідомлення щодо окремих питань кваліфікації та виконання інших обов’язкових завдань

За результатами аналізу інформації про надані послуги за останній звітний період, яка була подана суб’єктами аудиторської діяльності до Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю відповідно до вимог статті 38 Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність», Інспекцією із забезпечення якості Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю виявлено, що ряд суб’єктів аудиторської діяльності, реєстрова інформація про яких упродовж звітного періоду не була внесена до розділів «Суб’єкти аудиторської діяльності, які мають право проводити обов’язковий аудит» та/або «Суб’єкти аудиторської діяльності, які мають право проводити обов’язковий аудит фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес» Реєстру аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності (далі – Реєстр), упродовж звітного періоду виконували інші обов’язкові завдання з надання аудиторських послуг, які не є послугами з обов’язкового аудиту фінансової звітності.

У зв’язку із зазначеним вище, Інспекція із забезпечення якості Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю звертає увагу суб’єктів аудиторської діяльності на таке.

Правові засади аудиту фінансової звітності, провадження аудиторської діяльності в Україні визначено Законом України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» (далі – Закон), який регулює відносини, що виникають при провадженні аудиторської діяльності.

Згідно з пунктом 9-3 частини першої статті 1 Закону про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність інше обов’язкове завданняце завдання з огляду проміжної фінансової звітності (проміжної консолідованої фінансової звітності) або завдання з надання інших аудиторських послуг, надання яких вимагається відповідно до законодавства, що приймається і виконується суб’єктом аудиторської діяльності відповідно до вимог закону, інших нормативно-правових актів та міжнародних стандартів аудиту, за результатами виконання якого законодавством вимагається оприлюднення та/або подання Національному банку України, Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку, органам державної влади або органам місцевого самоврядування звіту суб’єкта аудиторської діяльності.

Відповідно, будь-яке завдання з надання інших аудиторських послуг (тобто послуг, які не є послугами з аудиту фінансової звітності), виконання якого вимагається відповідно до законодавства та за результатами виконання якого законодавством вимагається оприлюднення або подання відповідному органу звіту суб’єкта аудиторської діяльності, класифікується як інше обов’язкове завдання.

Випадки виконання таких завдань передбачені різними нормативно-правовими актами, зокрема Законами України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» (стаття 17), «Про страхування» (статті 48, 49), «Про кредитні спілки» (стаття 42), «Про банки і банківську діяльність» (стаття 70), іншими законами та підзаконними нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини першої статті 6 Закону для надання суб’єктом аудиторської діяльності аудиторських послуг <…> суб’єктам господарювання, утворенням без статусу юридичної особи, які відповідно до вимог законодавства зобов’язані оприлюднити та/або подати Національному банку України, Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку, іншим органам державної влади або органам місцевого самоврядування звіт суб’єкта аудиторської діяльності за результатами виконання такого завдання, інформація про такого суб’єкта аудиторської діяльності має бути внесена до відповідного розділу Реєстру.

Згідно з частиною четвертою статті 21 Закону у відповідних розділах Реєстру містяться реєстрові дані про суб’єктів аудиторської діяльності, які мають право проводити обов’язковий аудит фінансової звітності та обов’язковий аудит фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес, а також виконувати інші обов’язкові завдання.

Таким чином, аудиторські послуги, надання яких вимагається відповідно до законодавства, та за результатами надання яких законодавством вимагається оприлюднення або подання відповідному органу звіту суб’єкта аудиторської діяльності, що класифікуються як інші обов’язкові завдання, можуть надаватись:

у разі, якщо замовник таких послуг відповідає критеріям підприємства, що становить суспільний інтерес, – суб’єктами аудиторської діяльності, реєстрова інформація про яких внесена до розділу «Суб’єкти аудиторської діяльності, які мають право проводити обов’язковий аудит фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес»;

у разі, якщо замовник таких послуг не відповідає критеріям підприємства, що становить суспільний інтерес, – суб’єктами аудиторської діяльності, реєстрова інформація про яких внесена до розділу «Суб’єкти аудиторської діяльності, які мають право проводити обов’язковий аудит фінансової звітності» або до розділу «Суб’єкти аудиторської діяльності, які мають право проводити обов’язковий аудит фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес».

 

Інформаційне повідомлення щодо проєкту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» та деяких законів України щодо удосконалення законодавства у сфері аудиторської діяльності»  

З метою можливого формування спільної позиції при подальшому проходженні проєкту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» та деяких законів України щодо удосконалення законодавства у сфері аудиторської діяльності» (далі – законопроєкт) Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю (далі – ОСНАД) звернувся з листами до Аудиторської палати України та Спілки аудиторів України щодо деяких законодавчих ініціатив, запропонованих з метою:

забезпечення суб’єктом аудиторської діяльності для надання послуг з обов’язкового аудиту фінансової звітності застосовування політики оплати праці персоналу, залученого до виконання завдань з обов’язкового аудиту, що передбачала б стимули для забезпечення якості робіт (лист ОСНАД від 01 квітня 2025 року № 04-07/274);

запровадження на законодавчому рівні заходів з протидії демпінгу задля забезпечення конкурентних умов на ринку аудиторських послуг (листи ОСНАД від 01 квітня 2025 року № 04-07/277 та № 04-07/278).

Щодо обговорення проєкту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» та деяких законів України щодо удосконалення законодавства у сфері аудиторської діяльності»

Дякую Аудиторській палаті України за організацію зустрічі з обговорення законодавчих ініціатив у сфері аудиторської діяльності і відверту розмову. На жаль у той час був у відрядженні і не міг висловитися. Проте деякі питання заслуговують на увагу. Враховуючи, що подекуди дискусія виходила за академічні рамки, також хотів би донести свої думки у більш зрозумілій формі.

Одним з таких питань є дотримання норми закону щодо застосовування при наданні послуг з обов’язкового аудиту суб’єктом аудиторської діяльності політики оплати праці персоналу, залученого до виконання завдань з обов’язкового аудиту, що передбачала б стимули для забезпечення якості робіт.

Для аналізу поточної ситуації з цього питання в нагоді буде наступна інформація.

Частка витрат з оплати праці у вартості наданих суб’єктами аудиторської діяльності послуг*

Розділ Реєстру аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності Група САД за часткою САД в групі, од. % Кількість звітів з обов’язкового аудиту, од.
Розділ «Суб’єкти аудиторської діяльності, які мають право проводити обов’язковий аудит фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес» більше 50% 16 24% 1336
від 30% до 50% 20 30% 1995
менше 30% 30 46% 2627
Разом   66 100% 5958
Розділ «Суб’єкти аудиторської діяльності, які мають право проводити обов’язковий аудит фінансової звітності» (крім суб’єктів аудиторської діяльності, які мають право проводити обов’язковий аудит фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес) більше 50% 17 19% 192
від 30% до 50% 16 18% 147
менше 30% 54 61% 1791
відомості не зазначені 1 1% 115
діяльність відсутня 1 1%
Разом   89 100% 2245
* Узагальнено за показниками поданої до ОСНАД Звітної інформації суб’єктів аудиторської діяльності про надані послуги за період з 01 липня 2023 року по 30 червня 2024 року.

 

На щастя сталося так, що менше 30 відсотків від розміру отриманих надходжень на оплату праці спрямовують лише 46 % аудиторських фірм розділу «Суб’єкти аудиторської діяльності, які мають право проводити обов’язковий аудит фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес» Реєстру аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності та лише 61 % аудиторських фірм розділу «Суб’єкти аудиторської діяльності, які мають право проводити обов’язковий аудит фінансової звітності» Реєстру. Решта аудиторських фірм здатні провадити свою діяльність відповідно до основоположних принципів Міжнародного кодексу етики та законодавства. Тобто є надійна основа ринку аудиторських послуг здатна забезпечити його стійкість та задовольнити попит.

Доцільно згадати, що основними чинниками які забезпечують результативність аудиторської діяльності є людський капітал та репутація. При цьому основна стаття витрат – оплата праці. Кому на щастя, кому на жаль, провадження аудиторської діяльності не потребує асфальту та бетону, не зумовлено з витрачанням захмарних обсягів енергоресурсів. Достатньо примножувати людський капітал та розвивати інформаційні технології і це вже великий крок до успіху.

Проте, як бачимо зі статистики, у деяких аудиторських фірм з цим не склалось. Також тут доречно згадати про практику оплати праці аудиторів, підкреслю, саме аудиторів залучених до виконання завдань з обов’язкового аудиту фінансової звітності, у тому числі підприємств, що становлять суспільний інтерес, на рівні мінімальної заробітної плати.

Впевнений, що свідомі аудитори, як керівники аудиторських фірм, так і аудитори дотримуються Міжнародного кодексу етики, відповідно не можуть порушувати законодавчі та професійні вимоги, які стосуються політик оплати праці, національне податкове та трудове законодавство, не можуть порушувати принципи незалежності, не можуть вчиняти дії або бути співучасниками дій, які можуть бути кваліфіковані як шахрайство (ухилення від оподаткування та отримання винагороди у спосіб непередбачений законодавством).

Тому на думку приходить тільки те, що деякі аудиторські фірми працюють з порушенням статті 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якій, зокрема зазначено, що нікого не можна тримати в рабстві або в підневільному стані, ніхто не може бути присилуваний виконувати примусову чи обов’язкову працю. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини одним з елементів «рабства» та «примусової праці» є мізерна оплата праці або взагалі її відсутність. Тому про темний бік кріпацтва можна довідатись не тільки з творів Тараса Григоровича Шевченка, а також від деяких сучасників, аудиторів, які отримують по 7 тис. грн зарплати на місяць.

Конвенція вимагає від держав-учасниць, до яких входить Україна, створити належне нормативне забезпечення для недопущення її порушень. Впевнений, українське суспільство також за те, щоб викорінити таке ганебне явище як кріпацтво, хоча б в одній, але суспільно чутливій сфері, такій як аудиторська діяльність.

Тому пропозиції законодавчо закріпити спрямування 30 відсотків надходжень аудиторських фірм, які мають право надавати послуги з обов’язкового аудиту, до фонду оплати праці є закономірними.

Дивує аргумент, деяких колег, що відсутній міжнародний досвід встановлення таких вимог. Просто наші колеги з розвинених країн, а також тих країн, що розвиваються, не могли збагнути, що висококваліфікованому спеціалісту, яким є аудитор можна не платити за його важку працю.

Не погоджуюсь з прогнозами інших колег, що реалізація цієї норми позначиться на клієнтах з аудиту, оскільки прийдеться збільшувати гонорари. Клієнти точно знають, що ця норма їх не стосується.

Запровадження норми про спрямування 30 відсотків надходжень до фонду оплати праці призведе до скорочення частки особистих витрат власників аудиторських фірм та збільшення інвестування в людський капітал. Це допоможе власникам аудиторських фірм прийняти правильне рішення для підвищення ефективної їх діяльності та збільшення капіталізації бізнесу.

Викорінення кріпацтва в аудиті підвищить рівень оплати праці аудиторів, розширить їх соціальні гарантії, що сприятиме зростанню рівня якості аудиторських послуг, не менш важливим буде збільшення підтримки держави, яка воює, та Збройних Сил України, а також забезпечення виконання міжнародних зобов’язань.

Здавалось, що оскільки такі нововведення відповідають інтересам переважної більшості аудиторів, клієнтів з аудиту, держави та суспільства вони будуть підтриманні організаціями, які за установчими документами, мають захищати інтереси АУДИТОРІВ, але не сталось, як гадалось. У мене з цього приводу є думка, з якою я мабуть не згоден, що домінування власників аудиторських фірм в органах управління цих організацій дещо спотворює пріоритети в їх діяльності. Нажаль в комплекті до Палати лордів не має Палати громад.

Якщо відкинути сарказм, то ситуація з оплатою праці аудиторів в значній частині аудиторських фірмах, які мають право проводити обов’язковий аудит, є суспільно неприйнятною, оскільки більше половини завдань з обов’язкового аудиту виконуються з ознаками примусової праці.

 

Олег КАНЦУРОВ

Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю вчергове взяв участь у пленарному засіданні Комітету європейських органів нагляду за аудиторською діяльністю (CEAOB)

18 та 19 березня 2025 року Комітет європейських органів нагляду за аудитом (Committee of European Auditing Oversight Bodies, CEAOB) провів своє 27 пленарне засідання, яке відбулося в Брюсселі (Бельгія), участь в якому взяв представник Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю.

Інформація щодо підсумків 27 пленарного засідання CEAOB розміщена на сайті CEAOB за посиланням https://finance.ec.europa.eu/document/download/61e930cd-426a-445a-ac22-31a54edd8d53_en?filename=250320-ceaob-summary_en.pdf

Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю бере участь у пленарних засіданнях CEAOB в офіційному статусі спостерігача, який було надано Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю у березні 2023 року, що надає його представникам право брати участь у пленарних засіданнях CEAOB, за виключенням обговорення питань, які відносяться до сфери професійної таємниці його дійсних членів. Така форма співпраці надає можливість отримання міжнародного досвіду та запровадження кращих європейських практик у національній сфері аудиту, налагодження ефективної комунікації з органами суспільного нагляду за аудиторською діяльністю країн-членів ЄС, які входять до складу CEАOB.

 

Разом переможемо!

Слава Україні!

Інформаційне повідомлення щодо оновлення програм іспитів при атестації аудиторів

Комісією з атестації прийняті рішення про оновлення програм іспитів при атестації аудиторів для забезпечення проведення іспитів у 2025 році.

Оновлені програми здебільшого зазнали змін, пов’язаних з уточненням формулювання окремих питань для полегшення їх сприйняття.

З графіком проведення іспитів у 2025 році можна ознайомитися на офіційному вебсайті Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю.

Подання відповідних заяв та реєстрація на вказані іспити традиційно здійснюється за допомогою електронного сервісу «Кабінет кандидата в аудитори».

З метою підвищення ефективності підготовки кандидатів в аудитори до іспитів та поліпшення їх поінформованості про процес атестації аудиторів в цілому на вебсайті Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю оприлюднено Рекомендації щодо підготовки до атестації аудиторів.

На всі іспити поширюється дія Програми підтримки талановитої молоді при атестації аудиторів, за якою кращі кандидати в аудити з числа студентів денної форми навчання зможуть отримати компенсацію вартості іспиту.

Запрошуємо бажаючих опанувати професію аудитора або перевірити свої знання у відповідних сферах на іспити та бажаємо всім успіхів!

 

Разом переможемо!

Слава Україні!

Інформаційне повідомлення щодо питань звітування зі сталого розвитку та надання впевненості

Відповідно до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом (ЄС), Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами – членами, з іншої сторони, Україною взято зобов’язання в частині гармонізації національного законодавства з вимогами європейського законодавства, зокрема у сферах бухгалтерського обліку та аудиту.

05 січня 2023 року набула чинності прийнята Європейським Парламентом і Радою Директива № 2022/2464/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 14 грудня 2022 року про внесення змін до Регламенту № 537/2014/ЄС, Директиви № 2004/109/ЄС, Директиви № 2006/43/ЄС та Директиви № 2013/34/ЄС, щодо корпоративної звітності про сталий розвиток.

З метою запровадження подання звітності із сталого розвитку в Україні та забезпечення адаптації національного законодавства до законодавства ЄС Уряд України у жовтні 2024 року схвалив Стратегію запровадження підприємствами звітності із сталого розвитку. Документ визначає напрямки формування та реалізації державної політики у сфері звітування із сталого розвитку на єдиних методологічних засадах країн ЄС. Реалізація Стратегії є важливою умовою в контексті набуття Україною статусу кандидата на членство в Європейському Союзі.

Реалізація Стратегії здійснюватиметься шляхом досягнення двох стратегічних цілей в частині звітування підприємств із сталого розвитку та аудиту такої звітності, а саме:

  1. Запровадження в Україні складення згідно з Європейськими стандартами звітності із сталого розвитку (ESRS), подання та оприлюднення підприємствами звітності із сталого розвитку.
  2. Запровадження в Україні процедур проведення аудиту звітності підприємств із сталого розвитку та ефективного механізму здійснення контролю за якістю надання аудиторських послуг.

Додатково:

Європейські стандарти звітності із сталого розвитку (ESRS) прийняті в ЄС делегованим Регламентом Комісії (ЄС) 2023/2772 від 31 липня 2023 року для використання всіма компаніями, на які поширюється дія Директиви з бухгалтерського обліку 2013/34/ЄС зі змінами, внесеними CSRD.

ESRS визначають інформацію, яку підприємство повинне розкривати про свій суттєвий вплив на екологічні та соціальні фактори, про стійкість управління, а також про вплив екологічних і соціальних факторів на діяльність підприємства та пов’язані з цим ризики і можливості.

З фінансових років, починаючи з 01 січня 2024 року, великі компанії ЄС повинні складати звітність із сталого розвитку на основі ESRS. Ці звіти мають бути перевірені обов’язковими аудиторами або іншими надавачами послуг із надання впевненості, починаючи з 2024–2025 років.

Комітетом європейських органів нагляду за аудиторською діяльністю (CEAOB) розроблено та схвалено Рекомендації CEAOB щодо обмеженої впевненості у звітності про сталий розвиток до ухвалення Європейською Комісією  стандартів обмеженої впевненості, які відповідно до CSRD мають бути схвалені не пізніше 01 жовтня 2026 року.

Інформаційне повідомлення щодо проведення іспитів при атестації аудиторів у 2025 році

Комісією з атестації прийняті рішення про організацію проведення іспитів при атестації аудиторів у 2025 році, а саме:

двох кваліфікаційних іспитів;

дев’яти теоретичних іспитів у межах екзаменаційної сесії;

іспиту «Міжнародні стандарти фінансової звітності» поза екзаменаційною сесією.

З детальним графіком проведення іспитів у 2025 році можна ознайомитися на офіційному вебсайті Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю.

Розміру плати за складання іспитів при атестації аудиторів у 2025 році залишатиметься незмінним.

Подання відповідних заяв та реєстрація на вказані іспити традиційно здійснюватиметься за допомогою електронного сервісу «Кабінет кандидата в аудитори» з 01 січня 2025 року.

З метою підвищення ефективності підготовки кандидатів в аудитори до іспитів та поліпшення їх поінформованості про процес атестації аудиторів в цілому на вебсайті Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю оприлюднено Рекомендації щодо підготовки до атестації аудиторів.

На всі іспити поширюється дія Програми підтримки талановитої молоді при атестації аудиторів, за якою кращі кандидати в аудити з числа студентів денної форми навчання зможуть отримати компенсацію вартості іспиту.

Запрошуємо бажаючих опанувати професію аудитора або перевірити свої знання у відповідних сферах на іспити та бажаємо всім успіхів!

 

Разом переможемо!

Слава Україні!

Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю вчергове взяв участь у пленарному засіданні Комітету європейських органів нагляду за аудиторською діяльністю (CEAOB)

Представники Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю (ОСНАД) вчергове взяли участь у 26-му пленарному засіданні Комітету європейських органів нагляду за аудиторською діяльністю (Committee of European Auditing Oversight Bodies, CEAOB), яке відбулось  19 та 20 листопада  2024 року у м. Брюссель (Бельгія).

ОСНАД бере участь у пленарних засіданнях CEAOB в офіційному статусі спостерігача, який було надано ОСНАД у березні 2023 року,  що надає його представникам право брати участь у пленарних засіданнях CEAOB, за виключенням обговорення питань, які відносяться до сфери професійної таємниці його дійсних членів. Така форма співпраці надає можливість отримання міжнародного досвіду та запровадження кращих європейських практик у національній сфері аудиту, налагодження ефективної комунікації з органами суспільного нагляду за аудиторською діяльністю країн-членів ЄС, які входять до складу CEАOB. Зокрема, наразі між ОСНАД та Польським агентством з нагляду за аудитом (Polish Agency for Audit Oversight, PANA) узгоджено укладення двостороннього Меморандуму про взаєморозуміння, основні напрямки якого також було презентовано членам СЕАОВ під час пленарного засідання.

ОСНАД висловлює подяку Проєкту ЄС «Впровадження практики ЄС з бухгалтерського обліку, фінансової звітності та аудиту в Україні» (EU-FAAR), що реалізується компанією DAI, за сприяння процесу ефективної комунікації   між Органом суспільного нагляду за аудиторською діяльністю та CEAOB.

 

Разом переможемо!

Слава Україні!

Людям з погіршеним зіром