Дякую Аудиторській палаті України за організацію зустрічі з обговорення законодавчих ініціатив у сфері аудиторської діяльності і відверту розмову. На жаль у той час був у відрядженні і не міг висловитися. Проте деякі питання заслуговують на увагу. Враховуючи, що подекуди дискусія виходила за академічні рамки, також хотів би донести свої думки у більш зрозумілій формі.
Одним з таких питань є дотримання норми закону щодо застосовування при наданні послуг з обов’язкового аудиту суб’єктом аудиторської діяльності політики оплати праці персоналу, залученого до виконання завдань з обов’язкового аудиту, що передбачала б стимули для забезпечення якості робіт.
Для аналізу поточної ситуації з цього питання в нагоді буде наступна інформація.
Частка витрат з оплати праці у вартості наданих суб’єктами аудиторської діяльності послуг*
| Розділ Реєстру аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності |
Група САД за часткою |
САД в групі, од. |
% |
Кількість звітів з обов’язкового аудиту, од. |
| Розділ «Суб’єкти аудиторської діяльності, які мають право проводити обов’язковий аудит фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес» |
більше 50% |
16 |
24% |
1336 |
| від 30% до 50% |
20 |
30% |
1995 |
| менше 30% |
30 |
46% |
2627 |
| Разом |
|
66 |
100% |
5958 |
| Розділ «Суб’єкти аудиторської діяльності, які мають право проводити обов’язковий аудит фінансової звітності» (крім суб’єктів аудиторської діяльності, які мають право проводити обов’язковий аудит фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес) |
більше 50% |
17 |
19% |
192 |
| від 30% до 50% |
16 |
18% |
147 |
| менше 30% |
54 |
61% |
1791 |
| відомості не зазначені |
1 |
1% |
115 |
| діяльність відсутня |
1 |
1% |
– |
| Разом |
|
89 |
100% |
2245 |
* Узагальнено за показниками поданої до ОСНАД Звітної інформації суб’єктів аудиторської діяльності про надані послуги за період з 01 липня 2023 року по 30 червня 2024 року.
На щастя сталося так, що менше 30 відсотків від розміру отриманих надходжень на оплату праці спрямовують лише 46 % аудиторських фірм розділу «Суб’єкти аудиторської діяльності, які мають право проводити обов’язковий аудит фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес» Реєстру аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності та лише 61 % аудиторських фірм розділу «Суб’єкти аудиторської діяльності, які мають право проводити обов’язковий аудит фінансової звітності» Реєстру. Решта аудиторських фірм здатні провадити свою діяльність відповідно до основоположних принципів Міжнародного кодексу етики та законодавства. Тобто є надійна основа ринку аудиторських послуг здатна забезпечити його стійкість та задовольнити попит.
Доцільно згадати, що основними чинниками які забезпечують результативність аудиторської діяльності є людський капітал та репутація. При цьому основна стаття витрат – оплата праці. Кому на щастя, кому на жаль, провадження аудиторської діяльності не потребує асфальту та бетону, не зумовлено з витрачанням захмарних обсягів енергоресурсів. Достатньо примножувати людський капітал та розвивати інформаційні технології і це вже великий крок до успіху.
Проте, як бачимо зі статистики, у деяких аудиторських фірм з цим не склалось. Також тут доречно згадати про практику оплати праці аудиторів, підкреслю, саме аудиторів залучених до виконання завдань з обов’язкового аудиту фінансової звітності, у тому числі підприємств, що становлять суспільний інтерес, на рівні мінімальної заробітної плати.
Впевнений, що свідомі аудитори, як керівники аудиторських фірм, так і аудитори дотримуються Міжнародного кодексу етики, відповідно не можуть порушувати законодавчі та професійні вимоги, які стосуються політик оплати праці, національне податкове та трудове законодавство, не можуть порушувати принципи незалежності, не можуть вчиняти дії або бути співучасниками дій, які можуть бути кваліфіковані як шахрайство (ухилення від оподаткування та отримання винагороди у спосіб непередбачений законодавством).
Тому на думку приходить тільки те, що деякі аудиторські фірми працюють з порушенням статті 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якій, зокрема зазначено, що нікого не можна тримати в рабстві або в підневільному стані, ніхто не може бути присилуваний виконувати примусову чи обов’язкову працю. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини одним з елементів «рабства» та «примусової праці» є мізерна оплата праці або взагалі її відсутність. Тому про темний бік кріпацтва можна довідатись не тільки з творів Тараса Григоровича Шевченка, а також від деяких сучасників, аудиторів, які отримують по 7 тис. грн зарплати на місяць.
Конвенція вимагає від держав-учасниць, до яких входить Україна, створити належне нормативне забезпечення для недопущення її порушень. Впевнений, українське суспільство також за те, щоб викорінити таке ганебне явище як кріпацтво, хоча б в одній, але суспільно чутливій сфері, такій як аудиторська діяльність.
Тому пропозиції законодавчо закріпити спрямування 30 відсотків надходжень аудиторських фірм, які мають право надавати послуги з обов’язкового аудиту, до фонду оплати праці є закономірними.
Дивує аргумент, деяких колег, що відсутній міжнародний досвід встановлення таких вимог. Просто наші колеги з розвинених країн, а також тих країн, що розвиваються, не могли збагнути, що висококваліфікованому спеціалісту, яким є аудитор можна не платити за його важку працю.
Не погоджуюсь з прогнозами інших колег, що реалізація цієї норми позначиться на клієнтах з аудиту, оскільки прийдеться збільшувати гонорари. Клієнти точно знають, що ця норма їх не стосується.
Запровадження норми про спрямування 30 відсотків надходжень до фонду оплати праці призведе до скорочення частки особистих витрат власників аудиторських фірм та збільшення інвестування в людський капітал. Це допоможе власникам аудиторських фірм прийняти правильне рішення для підвищення ефективної їх діяльності та збільшення капіталізації бізнесу.
Викорінення кріпацтва в аудиті підвищить рівень оплати праці аудиторів, розширить їх соціальні гарантії, що сприятиме зростанню рівня якості аудиторських послуг, не менш важливим буде збільшення підтримки держави, яка воює, та Збройних Сил України, а також забезпечення виконання міжнародних зобов’язань.
Здавалось, що оскільки такі нововведення відповідають інтересам переважної більшості аудиторів, клієнтів з аудиту, держави та суспільства вони будуть підтриманні організаціями, які за установчими документами, мають захищати інтереси АУДИТОРІВ, але не сталось, як гадалось. У мене з цього приводу є думка, з якою я мабуть не згоден, що домінування власників аудиторських фірм в органах управління цих організацій дещо спотворює пріоритети в їх діяльності. Нажаль в комплекті до Палати лордів не має Палати громад.
Якщо відкинути сарказм, то ситуація з оплатою праці аудиторів в значній частині аудиторських фірмах, які мають право проводити обов’язковий аудит, є суспільно неприйнятною, оскільки більше половини завдань з обов’язкового аудиту виконуються з ознаками примусової праці.
Олег КАНЦУРОВ
