Категорія: Новини

Завершується збір документів для реєстрації на кваліфікаційний іспит при атестації аудиторів, запланований на 28 березня 2026 року.

Відповідно до Тимчасового порядку складання кваліфікаційного іспиту, затвердженого рішенням Ради нагляду за аудиторською діяльністю від 08 липня 2022 року № 5/6/48, реєстрація кандидатів в аудитори для складання кваліфікаційного іспиту, призначеного на 28 березня 2026 року, припиняється 12 березня 2026 року о 23:59.

Просимо кандидатів в аудитори, які прийняли рішення брати учать у кваліфікаційному іспиті 28 березня 2026 року, здійснити реєстрацію для його складання.

Подання відповідної заяви та реєстрація на іспит здійснюється за допомогою електронного сервісу Кабінет кандидата в аудитори, відповідно реєстрація припиняється автоматично.

Пропонуємо кандидатам в аудитори перед участю в іспиті ознайомитися з Рекомендаціями щодо підготовки до атестації аудиторів.

Разом переможемо!

Слава Україні!

Інформуємо про відкриття реєстрації на іспити при атестації аудиторів заплановані протягом 2026 року.

Подання відповідних заяв та реєстрація традиційно здійснюється за допомогою електронного сервісу «Кабінет кандидата в аудитори».

З метою підвищення ефективності підготовки кандидатів в аудитори до іспитів та поліпшення їх поінформованості про процес атестації аудиторів в цілому на вебсайті Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю оприлюднено Рекомендації щодо підготовки до атестації аудиторів.

На всі іспити при атестації аудиторів, заплановані у поточному році, поширюється дія Програми підтримки талановитої молоді при атестації аудиторів та Програми соціальної підтримки при атестації аудиторів за яким кращі кандидати в аудитори з числа студентів денної форми навчання, військовослужбовців та інших категорій громадян зможуть отримати компенсацію вартості іспиту.

Бажаємо всім успіхів!

Разом переможемо!

Слава Україні!

У зв’язку з оприлюдненням Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації України переліку програмного забезпечення, забороненого до використання в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних підприємствах та у операторів критичної інфраструктури, зокрема визначених програмних продуктів, розроблених на платформах 1С та BAS, звертаємо увагу суб’єктів аудиторської діяльності (далі – САД) на таке.

Деякі САД при наданні аудиторських послуг використовують спеціалізоване програмне забезпечення для планування, виконання та документування аудиторських процедур, у тому числі програмні продукти, розроблені на базі платформ 1С та BAS. Таке програмне забезпечення, як правило, використовується для формування та зберігання аудиторської документації, що включає, зокрема, обліково-аналітичну інформацію замовників, копії окремих первинних документів, договорів, регістрів бухгалтерського обліку, а також інші дані, які можуть містити конфіденційну, службову інформацію або інформацію з обмеженим доступом.

Програмне забезпечення, що використовується САД у межах системи управління якістю, належить до технологічних ресурсів фірми та, відповідно до Міжнародного стандарту управління якістю 1 (МСУЯ 1), має відповідати встановленим цілям якості та вимогам до надійності, безпеки та придатності для використання.

Зокрема, відповідно до:

• параграфу 32(f) МСУЯ 1, САД повинен встановити ціль якості, згідно з якою технологічні ресурси отримуються або розробляються, впроваджуються, підтримуються та використовуються таким чином, щоб забезпечити функціонування системи управління якістю фірми та належне виконання завдань;
• параграфу 32(h) МСУЯ 1, технологічні ресурси постачальників послуг мають бути придатними для використання в системі управління якістю фірми та при виконанні завдань, з урахуванням встановлених цілей якості.

Важливою складовою придатності технологічних ресурсів є забезпечення конфіденційності, цілісності та захищеності інформації, що обробляється та зберігається з використанням відповідного програмного забезпечення, з урахуванням вимог професійної етики, законодавства у сфері захисту інформації та договірних зобов’язань перед замовниками аудиторських послуг.

Відповідно до параграфу 25 МСУЯ 1, САД зобов’язаний виявляти та оцінювати ризики якості, які можуть негативно вплинути на досягнення цілей системи управління якістю, та формувати основу для розробки й реалізації відповідних дій у відповідь. З урахуванням рішень уповноважених органів державної влади щодо обмеження та заборони використання програмного забезпечення 1С та BAS через наявні безпекові ризики, пов’язані, зокрема, з можливим несанкціонованим доступом до даних, контролем оновлень та залежністю від постачальників, такі ризики мають бути належним чином враховані САД у процесі управління якістю.

У цьому контексті звертаємо увагу САД, які використовують при наданні аудиторських послуг програмне забезпечення, розроблене на базі платформ 1С або BAS, на доцільність:

• повторної ідентифікації та оцінки ризиків якості, пов’язаних із забезпеченням конфіденційності та безпеки інформації, що обробляється та зберігається в такому програмному забезпеченні, а також, у разі необхідності, перегляду та посилення відповідних дій у відповідь на ці ризики;
• утримання від безпосереднього використання програмного забезпечення, створеного на базі платформ 1С або BAS, для обробки, зберігання або документування обліково-аналітичної інформації замовників аудиторських послуг, які належать до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, операторів критичної інфраструктури та суб’єктів оборонно-промислового комплексу.

Такі підходи є необхідними для забезпечення відповідності вимогам МСУЯ 1, принципам професійної етики, а також для мінімізації ризиків якості та репутаційних ризиків САД у контексті використання технологічних ресурсів при наданні аудиторських послуг.

У зв’язку з проведенням у 2026 році іспитів при атестації аудиторів проводиться збір пропозицій для акредитації незалежних центрів оцінювання знань.

Згідно з Порядком складання іспитів при атестації аудиторів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 06 липня 2020 року № 399 (далі – Порядок) з урахуванням вимог Тимчасового порядку складання кваліфікаційного іспиту, затвердженого рішенням Ради нагляду за аудиторською діяльністю від 08 липня 2022 року № 5/6/48, іспити при атестації аудиторів проводяться (адмініструються) незалежними центрами оцінювання знань, акредитованими Комісією з атестації.

При організації, проведенні та оформленні результатів кожного теоретичного іспиту, спеціального іспиту та/або кваліфікаційного іспиту застосовується Регламент проведення іспитів при атестації аудиторів, затверджений рішенням Комісії з атестації від 22 березня 2024 року № 2/3/5 (далі – Регламент).

Заінтересовані особи, які мають досвід проведення іспитів в умовах, що відповідають вимогам Регламенту, можуть долучитися до процесу атестації аудиторів в якості незалежних центрів оцінювання знань через проходження акредитації.

Визначені Порядком документи приймаються на розгляд Комісії з атестації в електронній формі через інформаційну систему «АСКОД Онлайн», доступ до якої здійснюється шляхом реєстрації за посиланням https://askod.online, що не вимагає встановлення додаткового програмного забезпечення.

Дані для визначення контрагента під час надсилання інформації та відповідних документів через інформаційну систему «АСКОД Онлайн»:

назва організації: ДУ «ОСНАД»;

код ЄДРПОУ: 42505644;

електронна пошта: askod@apob.org.ua.

Довідки за телефоном: 0 800 337 101 (пункт 3 голосового меню).

Комісією з атестації прийняті рішення про організацію проведення іспитів при атестації аудиторів у 2026 році, а саме:

трьох кваліфікаційних іспитів;

восьми теоретичних іспитів у межах екзаменаційної сесії;

іспиту «Міжнародні стандарти фінансової звітності» поза екзаменаційною сесією.

З детальним графіком проведення іспитів у 2026 році можна ознайомитися на офіційному вебсайті Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю.

Всі іспити при атестації аудиторів, заплановані у поточному році, проводитимуться в паперовій формі виключно із застосуванням персонального комп’ютера. Особливості проведення іспитів у такій формі визначені Регламентом проведення іспитів при атестації аудиторів.

Подання відповідних заяв та реєстрація на вказані іспити традиційно здійснюватиметься за допомогою електронного сервісу «Кабінет кандидата в аудитори».

З метою підвищення ефективності підготовки кандидатів в аудитори до іспитів та поліпшення їх поінформованості про процес атестації аудиторів в цілому на вебсайті Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю оприлюднено Рекомендації щодо підготовки до атестації аудиторів.

На всі іспити при атестації аудиторів, заплановані у поточному році, поширюється дія Програми підтримки талановитої молоді при атестації аудиторів та Програми соціальної підтримки при атестації аудиторів за яким кращі кандидати в аудитори з числа студентів денної форми навчання, військовослужбовців та інших категорій громадян зможуть отримати компенсацію вартості іспиту.

Запрошуємо бажаючих опанувати професію аудитора або перевірити свої знання у відповідних сферах на іспити та бажаємо всім успіхів!

Разом переможемо!

Слава Україні!

За зверненням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі – Комісія) інформуємо суб’єктів аудиторської діяльності про позицію Комісії щодо окремих питань подання фінансової звітності у єдиному електронному форматі XBRL.

Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю звертає увагу підприємств, що становлять суспільний інтерес, на особливості формування критеріїв відбору (тендерних вимог) при проведенні конкурсу (при здійсненні публічних закупівель) аудиторських послуг, зокрема для проведення обов’язкового аудиту фінансової звітності.

Правові засади аудиту фінансової звітності, провадження аудиторської діяльності в Україні визначає Закон України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» (далі – Закон), відповідно до частини третьої статті 29 якого:

На підприємствах, що становлять суспільний інтерес, проводять конкурс з відбору суб’єктів аудиторської діяльності, які можуть бути призначені для надання послуг з обов’язкового аудиту фінансової звітності цього підприємства.

Підприємства, що становлять суспільний інтерес, визначають умови конкурсу та можуть проводити прямі переговори з учасниками конкурсу. У конкурсі можуть брати участь суб’єкти аудиторської діяльності, які відповідають вимогам, встановленим Законом до суб’єктів аудиторської діяльності, які можуть надавати послуги з обов’язкового аудиту фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес, інформація про яких внесена до відповідного розділу Реєстру аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності та які не мають обмежень, пов’язаних з тривалістю надання послуг цьому підприємству.

Для проведення конкурсу підприємство, що становить суспільний інтерес, має розробити та оприлюднити порядок його проведення і однозначні прозорі та недискримінаційні критерії відбору щонайменше двох суб’єктів аудиторської діяльності, які подаються на розгляд органів, що призначають суб’єктів аудиторської діяльності для надання послуг з обов’язкового аудиту фінансової звітності.

Підприємство, що становить суспільний інтерес, яке є замовником відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», здійснює відбір та призначення суб’єкта аудиторської діяльності, який відповідає вимогам, встановленим цим Законом, для надання послуг з обов’язкового аудиту фінансової звітності у порядку, визначеному Законом України «Про публічні закупівлі».

Відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» закупівлі здійснюються за такими принципами:

1) добросовісна конкуренція серед учасників;

2) максимальна економія, ефективність та пропорційність;

3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель;

4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них;

5) об’єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі;

6) запобігання корупційним діям і зловживанням (частина перша статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі»).

Таким чином, під час формування критеріїв відбору у процедурах закупівель аудиторських послуг замовники мають враховувати вимоги  Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність», забезпечуючи встановлення чітких, однозначних, прозорих і недискримінаційних критеріїв, які прямо пов’язані з предметом закупівлі та не виходять за межі вимог, передбачених законодавством.

Невраховування вимог Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» щодо встановлення однозначних та прозорих критеріїв відбору має наслідком виникнення правової невизначеності для учасників та допущення суб’єктами аудиторської діяльності помилок при формуванні конкурсних (тендерних) пропозицій та поданні ними підтверджуючих документів у неналежному форматі чи обсязі.

Встановлення дискримінаційних умов у конкурсній (тендерній) документації під час здійснення закупівель аудиторських послуг, зокрема для проведення обов’язкового аудиту фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес, створює ризик обмеження конкуренції та нерівного доступу потенційних учасників до участі у відборі. Наслідком такого підходу, як правило, є оскарження умов закупівлі у передбаченому законодавством порядку, що призводить до призупинення або затягування проведення процедури, перенесення строків її завершення та, відповідно, відтермінування призначення суб’єкта аудиторської діяльності.

Формування чітких, однозначних, прозорих і недискримінаційних  критеріїв є необхідною умовою забезпечення рівного доступу суб’єктів аудиторської діяльності до участі у конкурсному відборі, підтримання добросовісної конкуренції на ринку аудиторських послуг, а також належної реалізації публічного інтересу під час закупівлі аудиторських послуг, зокрема у частині забезпечення якості, незалежності та об’єктивності аудиту фінансової звітності.

Наразі в інформаційному просторі поширюється недостовірна інформація про запровадження поставною Кабінету Міністрів України від 29 жовтня 2025 року № 1387 «Деякі питання функціонування Єдиного реєстру кваліфікацій – Класифікатора професій» (далі – Постанова) процедури обов’язкової сертифікації бухгалтерів для виконання ними посадових обов’язків.

Постановою затверджується Порядок створення, внесення змін та ведення Єдиного реєстру кваліфікацій – Класифікатора професій.

Відповідно до Постанови Єдиний реєстр кваліфікацій – Класифікатор професій (далі – Реєстр) – це автоматизована система класифікації, збору, верифікації, обробки, зберігання та захисту інформації про кваліфікації, професії (види занять).

Впровадження Реєстру спрямоване, у тому числі, на запровадження в Україні  міжнародної стандартної класифікації видів занять – ISCO та відповідно європейської – ESCO, що сприятиме забезпеченню гармонізації з міжнародною та європейською системами класифікації професій.

Реєстр не встановлює ані обов’язку, ані ні процедури підтвердження будь якої професійної кваліфікації, а формується та ведеться з метою забезпечення загальнодержавного обліку інформації про кваліфікації, професії (види занять), професійні стандарти і заявки на розроблення проєкту професійного стандарту та заявки на внесення змін до професійного стандарту, кваліфікаційні центри та експертів з акредитації кваліфікаційних центрів, документи про професійні кваліфікації.

Крім того, не встановлює обов’язків і процедур щодо обов’язкової сертифікації бухгалтерів, а ні проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а ні будь який інший законопроєкт внесений на розгляд Верховної Ради України.

На сьогодні Органом суспільного нагляду за аудиторською діяльністю розроблено та затверджено низку професійних стандартів у сфері бухгалтерського обліку і аудиту, які покривають обширний спектр трудових функцій відповідних фахівців.

Відповідно до Закону «Про освіту» професійні кваліфікації визнаються або присвоюються/підтверджуються відповідно до професійного стандарту, суб’єктами, уповноваженими на це законодавством, зокрема закладами освіти, акредитованими кваліфікаційними центрам, або іншими суб’єктам, які уповноважені на це спеціальним законодавством, наприклад Комісія з атестації уповноважена на визнання кваліфікаційної придатності особи до провадження аудиторської діяльності, про що і зазначено у відповідному професійному стандарті.

Розроблені Органом суспільного нагляду за аудиторською діяльністю професійні стандарти у сфері бухгалтерського обліку не встановлюють жодних обов’язкових процедур сертифікації бухгалтерів, а лише визначають умови присвоєння/підтвердження або визнання відповідної професійної кваліфікації у разі необхідності, у тому числі і закладами освіти.

З метою роз’яснення порядку розроблення та сфер застосування професійних стандартів на офіційному вебсайті Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю розміщено відповідне інформаційне повідомлення.

Закликаємо бухгалтерську спільноту ретельно перевіряти інформацію та довіряти офіційним джерелам.

Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю, у зв’язку з виявленням випадків використання у найменуваннях  юридичних осіб, правовий статус яких не відповідає вимогам статті 5 Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» (далі – Закон), терміну «аудиторська фірма» повідомляє.

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 5 Закону аудиторська фірма набуває права на провадження аудиторської діяльності за умови відповідності вимогам цієї статті та в порядку, визначеному Законом. Аудиторська фірма може надавати аудиторські послуги лише після реєстрації у Реєстрі аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності (частина перша статті 20 Закону).

Відповідно до статті 5 Закону, зокрема:

загальний розмір частки засновників (учасників) аудиторської фірми, які не є аудиторами та/або аудиторськими фірмами, у статутному капіталі не може перевищувати 30 відсотків  (частина друга статті 5 Закону);

посадовою особою, яка відповідно до установчих документів здійснює керівництво аудиторською фірмою, може бути лише аудитор(частина третя статті 5 Закону);

аудиторська фірма повинна мати добру репутацію (частина шоста статті 5 Закону).

Згідно із абзацом другим частини першої статті 5 Закону юридична особа, яка не відповідає вимогам цієї статті, не має права використовувати у своєму найменуванні термін «аудиторська фірма».

Використання терміну «аудиторська фірма» юридичною особою, яка не відповідає вимогам статті 5 Закону, є порушенням встановленого законом порядку провадження аудиторської діяльності та введенням споживачів, контрагентів і громадськості в оману щодо відповідності такої юридичної особи правовому статусу аудиторської фірми.

Крім цього, такі дії можуть розцінюватися як прояв недобросовісної конкуренції у розумінні статті 15¹ Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», зокрема як поширення інформації, що вводить в оману в частині наявності статусу аудиторської фірми, який дає право на провадження аудиторської діяльності в Україні.

Відповідно до зазначених норм, такі дії можуть мати наслідком застосування з боку компетентних органів заходів впливу.

Відповідно до частини п’ятої статті 16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» у найменуванні юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів забороняється використовувати, зокрема терміни, абревіатури, похідні терміни, заборона використання яких передбачена законом.

Наслідком використання у найменуванні термінів, заборона використання яких передбачена законом, може бути відмова у вчиненні щодо такої юридичної особи реєстраційних дій відповідно до пункту 8 частини першої статті 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».

Крім цього, юридична особа, яка неправомірно використовує у своєму найменуванні термін «аудиторська фірма», може бути зобов’язана судом усунути це порушення, зокрема – внести зміни до свого найменування та виключити зазначений термін із свого найменування.

Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю у зв’язку із надходженням інформації щодо недотримання окремими суб’єктами аудиторської діяльності вимог статті 36 Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» (далі – Закон) повідомляє.

Відповідно до частини першої статті 36 Закону суб’єкт аудиторської діяльності, який надає послуги з обов’язкового аудиту або іншого обов’язкового завдання підприємству, що становить суспільний інтерес, зобов’язаний невідкладно, але не пізніше дати підписання аудиторського звіту (якщо інше не передбачено законом), інформувати Національний банк України або Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку, які відповідно до законодавства здійснюють нагляд за таким підприємством, у визначеному ними порядку про встановлені факти щодо:

1) порушення законодавства з питань, що належать до компетенції Національного банку України та Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, у тому числі в частині кількісних показників з урахуванням рівня суттєвості;

2) суттєвої загрози або сумнівів щодо можливості підприємства продовжувати діяльність на безперервній основі;

3) наявності модифікованої думки (думки із застереженням, негативної або відмови від висловлення думки)..

Крім цього, відповідно до абзацу п’ятого частини 1 статті 36 Закону суб’єкт аудиторської діяльності, який надає аудиторські послуги відповідно до законодавства підприємству, що становить суспільний інтерес, нагляд за яким здійснює Національний банк України, зобов’язаний негайно, але не пізніше дати підписання звіту суб’єкта аудиторської діяльності (якщо інше не передбачено законом), інформувати Національний банк України у визначеному Національним банком України порядку про встановлені факти недотримання встановлених пруденційних вимог та нормативів.

Згідно з абзацом шостим частини 1 статті 36 Закону суб’єкт аудиторської діяльності, який надає аудиторські послуги відповідно до законодавства підприємству, що становить суспільний інтерес, яке є надавачем фінансових послуг, нагляд за яким здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, зобов’язаний негайно, але не пізніше дати підписання звіту суб’єкта аудиторської діяльності, інформувати Національну комісію з цінних з паперів та фондового ринку у визначеному Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку порядку про встановлені факти недотримання встановлених пруденційних вимог та нормативів..

Частиною 2 статті 36 Закону передбачено, що Національний банк України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку запроваджують механізм взаємодії з суб’єктами аудиторської діяльності, які проводять обов’язковий аудит фінансової звітності публічних акціонерних товариств та емітентів цінних паперів, цінні папери яких допущені до торгів на фондових біржах або щодо цінних паперів яких здійснено публічну пропозицію, банків, страховиків та інших фінансових установ та надавачів платіжних послуг.

З метою забезпечення дотримання суб’єктами аудиторської діяльності вимог частини першої статті 36 Закону Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку прийнято рішення від 27 червня 2023 року № 713 «Про подання до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку інформації суб’єктом аудиторської діяльності, який надає послуги з обов’язкового аудиту фінансової звітності або іншого обов’язкового завдання підприємству, що становить суспільний інтерес, нагляд за яким здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку» (із змінами).

Зазначеним рішенням затверджено відповідні форми подання інформації до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, а також встановлено, що суб’єкт аудиторської діяльності зобов’язаний подавати до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку інформацію відповідно до затверджених цим рішенням форм в електронному вигляді.

Порядок повідомлення Національного банку відповідно до вимог статті 36 Закону визначений Положенням про порядок повідомлення суб’єктом аудиторської діяльності Національного банку України про встановлені факти порушення законодавства, суттєвої загрози, наявності модифікованої думки та наявну щодо цих фактів інформацію, затвердженим постановою Правління Національного банку від 14 березня 2023 року № 22 (із змінами) (далі – Положення).

Спосіб інформування  суб’єктом аудиторської діяльності Національного банку України про встановлені факти порушення законодавства, суттєвої загрози, наявності модифікованої думки та наявну щодо цих фактів інформацію визначений пунктом 8 Положення, відповідно до якого суб’єкт аудиторської діяльності надсилає / подає Національному банку листа в один із таких способів:

1) в електронній формі, підписаного кваліфікованим електронним підписом керівника (особи, яка виконує обов’язки керівника) суб’єкта аудиторської діяльності, – електронним повідомленням на офіційну електронну поштову скриньку Національного банку: nbu@bank.gov.ua;

2) у паперовій формі, підписаного власноручним підписом керівника (особи, яка виконує обов’язки керівника) суб’єкта аудиторської діяльності.

Звертаємо увагу на необхідність виконання суб’єктами аудиторської діяльності вимог статті 36 Закону у порядку та у спосіб, визначені Національним банком України та Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Виконання вимог статті 36 Закону не у порядку та не у спосіб, визначені Національним банком України та Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, може мати наслідком надходження від зазначених органів скарг про вчинення суб’єктом аудиторської діяльності професійного проступку, передбаченого частиною п’ятою статті 42 Закону.

З метою уникнення негативних наслідків наголошуємо на необхідності дотримання суб’єктами аудиторської діяльності, які надають послуги з обов’язкового аудиту підприємствам, що становлять суспільний інтерес, вимог статті 36 Закону у порядку, визначеному Національним банком України та Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.