Професійний стандарт – це затверджені в установленому порядку вимоги до компетентностей працівників, що слугують основою для формування професійних кваліфікацій.
Професійні стандарти можуть розроблятися роботодавцями, їх організаціями та об’єднаннями, органами державної влади, науковими установами, галузевими радами, громадськими об’єднаннями, іншими зацікавленими суб’єктами.
Професійні стандарти розробляються в Порядку розроблення, введення в дію та перегляду професійних стандартів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2017 року № 373 (із змінами). Методичні рекомендації щодо розроблення професійних стандартів розробляються Національним агентством кваліфікацій та оприлюднюються на його офіційному вебсайті. Відомості про розроблені та затверджені в установленому законодавством порядку професійні стандарти вносяться до Реєстру кваліфікацій. Посилання на відповідні професії відображаються у Національному класифікаторі України ДК 003:2010 «Класифікатор професій», затвердженому наказом Держспоживстандарту від 28 липня 2010 року № 327 (далі – Класифікатор професій).
Основне призначення професійного стандарту випливає із статті 39 Закону України «Про освіту», яка встановлює, що професійний стандарт визначає «вимоги до компетентностей працівників, що слугують основою для формування професійних кваліфікацій», а також із статті 96 Кодексу законів про працю України, де зазначено, що професійний стандарт визначає «вимоги до кваліфікаційних та спеціальних знань працівників, їх завдання, обов’язки та спеціалізацію». За відсутності таких стандартів можуть використовуватись кваліфікаційні характеристики професій працівників.
Професійні стандарти розробляються робочою групую, створеною його розробником. З метою забезпечення балансу між усіма заінтересованими сторонами до складу робочої групи обов’язково включаються представники роботодавців, їх організацій та об’єднань, профспілок, їх організацій та об’єднань, представники сфери освіти, а також можуть входити за згодою представники центральних і місцевих органів виконавчої влади, інші фахівці (працівники) за видом (видами) економічної діяльності, для якого (яких) розробляється професійний стандарт.
Одним із призначень професійного стандарту є його використання для проведення процедур підтвердження результатів неформального чи інформального професійного навчання осіб, а також формування єдиних критеріїв оцінювання компетентностей здобувачів професійних кваліфікацій, незалежно від шляхів (формальна чи неформальна освіта, або ж інформальне, спонтанне навчання) їх отримання. Зміст професійного стандарту передбачає формування вимог до знань, умінь і навичок, комунікації, автономії та відповідальності працівника, що забезпечують якісне виконання основних трудових функцій у відповідній сфері професійної діяльності.
Професійні стандарти містять вимоги до компетентностей працівників, назву професії та назву професійної кваліфікації, умови допуску до роботи за професією та інформацію про документи, що підтверджують професійну й освітню кваліфікацію, описують трудові функції і знання, уміння та навички, потрібні для їх виконання. Стандарти визначають зв’язок кваліфікації з Національною рамкою кваліфікації. Отже, професійні стандарти потрібні для виконання визначених трудових функцій, освіти та підвищення професійної кваліфікації.
Професійні стандарти використовуються у сферах:
освіти для:
розроблення стандартів освіти, освітніх та навчальних програм, навчально-методичних матеріалів для всіх видів і форм освіти та навчання впродовж життя;
розвитку матеріально-технічної бази закладів освіти та освітніх інноваційних технологій;
управління людським капіталом та безперервним професійним розвитком працівників для:
розроблення стандартів підприємства, організації, установи;
формування вимог до продуктивності праці та виробництва продукції (надання послуг);
визначення робочих (посадових) завдань та обов’язків працівників при розробленні робочих (посадових) інструкцій (за потреби);
професійного навчання та розвитку працівників;
визначення вимог до результатів навчання, компетентностей, обов’язків та кваліфікацій працівників;
віднесення виконуваних робіт до певних тарифних розрядів і присвоєння кваліфікаційних розрядів робітникам;
обґрунтування рішень, що ухвалюються за результатами атестації, сертифікації працівників;
підбору та укомплектування штату працівників;
формування систем оплати праці та мотивації;
вирішення інших питань у сфері управління персоналом;
присвоєння/підтвердження професійних кваліфікацій для:
формування єдиних критеріїв для встановлення відповідності обсягу компетентностей здобувачів професійних кваліфікацій відповідному професійному стандарту, незалежно від шляхів їх отримання (формальна, неформальна чи інформальна освіта);
підготовки/розроблення засобів, приладів, інструментів, контрольно-оцінювальних матеріалів для оцінювання результатів навчання;
проведення процедури оцінювання результатів навчання;
зіставлення і визнання професійних кваліфікацій, здобутих у інших країнах;
професійної орієнтації для:
розроблення концепцій, стратегій, програм та форм профорієнтаційної роботи;
оновлення змісту та форм проведення профорієнтації.
Стандарти слугують основою для розроблення освітніх програм і є матеріалом для профорієнтаційної роботи. Вони також містять інформацію, потрібну для міжнародного зіставлення кваліфікацій.
Відповідно до Методичних рекомендацій щодо розроблення стандартів вищої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 27 березня 2025 року № 512 вимоги професійних стандартів, необхідні для здобуття відповідних професійних кваліфікацій (за наявності) враховуються в освітній програмі, згідно з вимогами відповідного стандарту вищої освіти.
Крім цього, нещодавно набрав чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення національної системи кваліфікацій відповідно до актуальних потреб ринку праці», який об’єднує Реєстр кваліфікацій та Класифікатор професій, таким чином створюється єдина база інформації про всі вітчизняні професії та розроблені професійні стандарти за ними.
